Декларация(вопросы и ответы)

 

1. Що таке декларація?

Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі – декларація)(Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності №2806-IV від 06.09.2005р.) -документально оформлена в установленому порядку заява суб’єкта господарювання про відповідність матеріально-технічної базивимогам законодавства з питань пожежної безпеки.У такий спосіб суб’єкт господарювання набуває права на початок роботи новоствореного підприємства, початок використання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частину без отримання іншого документа дозвільного характеру, якщо це не передбачено законодавством.

Форма та порядок повідомлення (декларації) державного адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки встановлена Постановою Кабінетом Міністрів України від 5 червня 2013 року №440.

2. В яких випадках декларація не подається?

Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не подається :

2.1. у разі використання торговельних місць , кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду;

2.2. орендарем об’єкту нерухомості (особою, яка використовує об’єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на такий об’єкт) за умови, що декларацію на об’єкт нерухомості зареєстровано його власником.

(Порядок подання і реєстрації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 05.06.2013 р. №440.)

2.3.на використання об’єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. (стаття 57, п.4 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

3. В яких випадках підприємець може скористатися декларативним принципом?

Суб’єкт господарювання має право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Суб’єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо провадження господарської діяльності, з дня реєстрації декларації відповідним дозвільним органом або не раніше ніж через 10 календарних днів після надання декларації державному адміністратору або дозвільному органу.(стаття 57, п.5 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

4. Яка процедура подання та реєстрації декларації?

Реєстрація декларації місцевими дозвільними органами здійснюється за принципом організаційної єдності в дозвільному центрі, роботу якого координує державний адміністратор, у порядку, встановленому Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року N 2806-IV.

Суб’єкт господарювання має право вибору способу подання декларації:

безпосередньо за зверненням до державного адміністратора;

за зверненням до представників відповідних місцевих дозвільних органів, які здійснюють прийом суб’єктів господарювання в дозвільному центрі за принципом організаційної єдності.

Усі заяви щодо реєстрації декларації та їївидачі підлягають обов’язковій реєстрації державним адміністратором.

Заповнені декларації (3 примірники) надаються особисто або через представника, чиї повноваження належним чином підтверджені, або надсилаються рекомендованим листом державному адміністратору або органу державного пожежного нагляду, який здійснює прийом в дозвільному центрі. У випадку якщо декларацію надсилають рекомендованим листом, підпис фізичної особи-підприємця має бути засвідчено її печаткою, або, у разі відсутності печатки, підпис підлягає нотаріальному засвідченню. Підпис керівника юридичної особи засвідчується печаткою юридичної особи . Якщо декларацію надано державному адміністратору, то державний адміністратор реєструє її як вхідну кореспонденцію і протягом одного робочого дня після її надходження передає до територіального органу ДСНС.(Порядок подання і реєстрації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 05.06.2013 р. №440.; стаття 57Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

5. Які документи надсилаються для реєстрації декларації:

заява встановленої форми;

декларація встановленої форми;

довіреність, – якщо документи подаються уповноваженою суб’єктом господарювання особою;

позитивний висновок за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення, – для об’єктів з високим ступенем прийнятного ризику.

Ступінь ризику від провадження господарської діяльності оцінюється за критеріями, що встановлені Постановою КМУ №306 від 29 лютого 2012 року.

Оцінка (експертиза) протипожежного стану об’єктів визначає відповідність приміщень, будівель, споруд та їх територій , технологічних процесів виробництва тощо протипожежним вимогам діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки, а також достатність та відповідність організаційних , технічних і інших заходів , спрямованих на попередження пожеж,забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежно-рятувальних підрозділів та успішного гасіння пожеж. . (Порядок подання і реєстрації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 05.06.2013 р. №440.; стаття 57Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

6. Яким чином заповнюється декларація та хто може допомогти у разі виникнення питань щодо заповнення декларації.

При заповненні декларації суб’єкт господарювання має надати інформацію щодо фактичної матеріально-технічної бази та проведені організаційні заходи протипожежного захисту об’єкта нерухомості, їх відповідність вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки. За умови відсутності в суб’єкта господарювання відповідних знань або фахівців щодо заповнення декларації про відповідність матеріальної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, можна звернутися до територіальних органів ДСНС чи до приватного експерта ( експертної організації), що мають відповідну ліцензію. (Порядок подання і реєстрації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 05.06.2013 р. №440.)

7. В які терміни проводиться реєстрація декларації ?

ДСНС або її територіальні органи на безоплатній основі протягом 10 днів з дня одержання від державного адміністраторадекларації та документів, що додаються до неї,проводять її реєстрацію. Реєстрація декларації здійснюється у відповідному журналі. Перший екземпляр декларації зберігається у територіальному органі ДСНС, другий примірник не пізніше наступного робочого дня після реєстрації передається суб’єктові господарювання або державному адміністраторові з відміткою про дату і номер реєстрації декларації.. (Порядок подання і реєстрації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 05.06.2013 р. №440.; стаття 57Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

8. Підстави для відмови у реєстрації декларації.

Підставами для відмови у реєстрації декларації є:
подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для реєстрації декларації, згідно із встановленим вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;
негативний висновок за результатами проведених оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення;
Відмова у реєстрації декларації за підставами, не передбаченими законами, не допускається.
(стаття 57 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI; стаття 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності).

Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у реєстрації декларації надається суб’єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для реєстрації документа дозвільного характеру.
У разі усунення суб’єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у реєстрації декларації, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб’єкта господарювання, документів, необхідних для реєстрації декларації, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у реєстрації.
При повторному розгляді документів не допускається відмова у реєстрації декларації з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику .
У разі якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не направлено зареєстровану декларацію або рішення про відмову у її реєстрації , то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для реєстрації або відмови у її реєстрації має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
У разі нез’явлення суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи для одержання письмового повідомлення про відмову у реєстрації декларації протягом двох робочих днів з дня закінчення встановленого законом строку розгляду заяви про видачу документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, державний адміністратор направляє письмове повідомлення місцевого дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру суб’єкту господарювання поштовим відправленням з описом вкладення.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
9. Які підставами є для анулювання реєстрації декларації:
звернення суб’єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
припинення юридичної особи ;
припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
встановлення факту надання в декларації та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації.
Рішення про анулювання реєстрації декларації видається особисто або надсилається суб’єкту господарювання поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення, якщо інше не передбачено законом. Дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів з дня прийняття рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом.
Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено в суді.
Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не встановлених законом, що регулює відносини, пов’язані з одержанням документа дозвільного характеру, є підставою для визнання такого документа дозвільного характеру анульованим безпідставно
.
(стаття 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності)
10. Як має виглядати відмітка про реєстрацію декларації на примірнику, переданому суб’єкту господарювання?

Примірник зареєстрованої декларації, який передається суб’єкту підприємницької діяльності має містити відмітку про дату та номер реєстрації декларації у журналі обліку.

11. Який термін дії декларації?

Оскільки декларація не є дозвільним документом, вона не має терміну дії. Зареєстрована декларація свідчить про те, що суб’єкт господарювання набув право на здійснення господарської діяльності.

12. Хто несе відповідальність за надану в декларації інформацію?

Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у декларації та документах, що додаються до неї. . (стаття 57 Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

13. Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за надання недостовірної інформації чи провадження господарської діяльності, не дивлячись на отримання відмови у реєстрації декларації?

Стаття 164 КУпАП Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або державному адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства -
тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

Стаття 166-10 КУпАП. Порушення порядку видачі документа дозвільного характеру.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом або державним адміністратором суб’єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі такогодокумента у строк, встановлений законом, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, неповідомлення державним адміністратором суб’єкта господарювання про одержання від дозвільних органів відповідних документів у строк, встановлений законом, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Безпідставна відмова дозвільним органом суб’єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

14. Що таке припис ?

Припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки – обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю),яка здійснювала перевірку. (стаття 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V)/
15. В які терміни проводяться планові перевірки?

15.1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
15.2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.
У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).
Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.
Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

15.3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів) державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.
15.4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку.
Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
15.5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
(стаття 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V)/
16. В яких випадках проводяться позапланові перевірки протипожежного стану?

Підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;
- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
- неподання у встановлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених законодавством, забороняється, якщо інше не передбачається законом.
Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
(стаття 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V)/
17. За якими критеріями оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки?(постанова КМУ від 29.02. 2012 р. №306 Про затвердження критеріїв . за якими оцінюється ступінь ризику від господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки)

Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання з урахуванням значення прийнятного ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки відносяться до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього та незначного.

До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:

потенційно небезпечні об’єкти та об’єкти підвищеної небезпеки;

промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорії “А” або “Б” за вибухопожежною небезпекою незалежно від площі та категорії “В” за пожежною небезпекою площею 500 кв. метрів і більше;

об’єкти нового будівництва та реконструкції;

об’єкти з масовим перебуванням людей, зокрема аеропорти, морські, річкові, залізничні та автомобільні вокзали республіканського та обласного значення, станції метрополітенів;

об’єкти, на яких виконуються роботи із збирання зернових культур;

висотні будинки (з умовною висотою понад 47 метрів);

підземні споруди різного призначення;

пам’ятки архітектури та історії, музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.

До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать також суб’єкти, що надають послуги і виконують роботи протипожежного призначення. Під час здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю таких суб’єктів у сфері техногенної та пожежної безпеки органи державного пожежного нагляду вибірково перевіряють якість наданих ними послуг (виконаних робіт) на об’єктах.

До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, у власності, володінні, користуванні яких перебувають:

будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно);

музеї, картинні галереї, бібліотеки, державні архівні установи.

До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

18. З якою періодичністю проводяться перевірки протипожежного стану об’єктів господарювання?

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються у відповідності з постановою КМУ від 29.02. 2012 р. №306 Про затвердження критеріїв . за якими оцінюється ступінь ризику від господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки із такою періодичністю:

з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.

19. Які санкції застосовуються при порушенні вимог законодавства з питань пожежної безпеки ?

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов’язані застосовувати санкції, визначені законодавством.(стаття 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V; статті67, 68 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 р. №5403-VI).

Вимагати від суб’єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбаченізаконом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

За шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

20. Права суб’єкта господарювання під час перевірки:
Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:
(стаття 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V)
вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: - він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; - посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб’єкта господарювання;
одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);
надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);
оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Суб’єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Треті особи мають право:
бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
знайомитися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення державного нагляду (контролю);
представляти інтереси суб’єктів господарювання перед органами державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому законом;
здійснювати інші дії в інтересах суб’єктів господарювання у встановленому законом

21.Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб’єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов’язаний розглянути його в установленому законом порядку. (стаття 21 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. №877-V)